| 1963 рік | Луганщина стає краєм суцільної радіофікації і охоплення телебаченням. Тут діє 162 радіовузли. У трудящих налічуєтья 300 тисяч радіоприймачів, 350 тисяч радіоточок і 160 тисяч телевізорів. Телестудія Луганська працює 67 годин на тиждень (ретрансляція і власне мовлення). Вперше були підготовлені й видані в телеефір два власних “Голубых огонька”. |
| 1965 рік | Розпочав постійну роботу телевізійний “Спортклуб”. Одне з перших засідань його було присвячене зустрічі з жіночою збірною СРСР з волейболу, за яку виступали відомі луганські волейболістки. |
| 1966 рік | За роки семирічки проводове радіо прийшло ще у 90 населених пунктів області. Розпочато будівництво радіорелейних ліній Луганськ-Старобільськ-Ізюм-Харків, Лисичанськ-Рубіжне-Кремінна. Реконструюється РРЛ Луганськ-Сєвєродонецьк. На Луганській студії створено телефільм “Перша стругова” про впровадження нової техніки на шахті № 54 м.Антрацита (автор сценарію Ф.Литвин, оператор М.Меренков). То була одна з перших значних робіт українських телевізійників про шахтарів. |
| 16 листопада 1967 року | здійснено перший вихід Луганської студії на Центральне телебачення у випуску телевізійних новин з 6-хвилинною програмою, в яку були включені сюжети: кіноекскурсія по Луганську, тепловози для Кореї, шахтарська бригада І.В.Іванченка виконала річні зобов’язання. |
| 18 грудня 1967 року | по Українському телебаченню показано телевізійний спектакль Луганської студії “Живая цепь” (реж. В.Бабич). |
| 1967 рік | На Луганщині, крім обласного радіо і телебачення, працюють 4 міських і 18 районних редакцій радіоредакції, свої “радіовидання” мають 150 промислових підприємств і колгоспів. |
| 1968 рік | В обласному центрі запроваджено трипрограмове радіомовлення. |
| 25 квітня 1969 року | Знято і видано в ефір першу кіносинхронну передачу. То був репортаж з колгоспу “Правда” Старобільського району. |
