: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Слід згадати, що з початку 70-х років готуючи до ефіру добірки віршів по "письменницькій" лінії, я (з ким близько, а з ким "капелюхово") мав добрі стосунки з такими видатними майстрами радіо, як письменники О.Ф.Холошенко і І.М.Чалий, спілкувався з відомими, більшість з яких працюють поруч і зараз, радіожурналістами, такими, як А.О.Бодрик, І.П.Косенко, О.М.Кошак, О.Ф.Коваленко, М.І.Кузнєцов, В.Ф.Малявський, В.В.Межинський, В.С.Нарижний, Г.І.Піскун, В.О.Савченко, В.Г.Трускалов.
      Окремим проміжком, своєрідним маяком багато років світила в радіоефірі улюблениця радіослухачів, нині заслужений журналіст України С.В.Бондарєва, напрочуд енергійна і невгамовна, гідними послідовниками якої в радіосьогоденні в певній мірі стали відносно молоді А.М.Копанєва, О.М.Гречаник, А.С.Шульга, В.Д.Федоровська, В.О.Чередниченко.
      Доведено життям, що інколи дилетанти знаходять вихід у складних обставинах або роблять сенсаційні відкриття, скажімо, у науці швидше і якісніше, ніж професіонали та знавці.
      На поміч мені прийшли оператори магнітного запису і студійні магнітофони. Шляхом все нових і нових пошуків експрес-випуски редакції наповнилися фейєрверками свіжих, не завжди професійних, як у тої ж С.В.Бондарєвої, "голосів": від юних "піонерок" - дівчат з лялькового театру та студентів - до сталих майстрів-акторів та "пішли" в ефір не нудними монотонними монологами, а весело, різнобарвно і з вдалим яскравим музичним вирішенням.
      Оператори, спочатку тільки Л.М.Бойкова, а потім ще приєдналися Т.М.Пеньєвська, І.О.Босенко, Н.В.Тестешникова, - швидко, професійно і якісно робили і все більш ініціативно і винахідливо продовжують свою справу і зараз.
      Щосуботи з ведучими Л.М.Бойковою і Ю.М.Казаковим в ефір полинули мінірадіоспектаклі з рясними і жартівливими обмінами думками фермера Ніни Іванівни (професійний диктор - аматорка акторського перевтілення Л.В.Петрова), гадалки (заслужена артистка України С.Вітченко-Сиротюк), дівчини-робота Електринки (актриса А.Грохольська), невдалого жениха (диктор обласного радіо М.К.Поляков), вередливого онука (постійний учасник міжнародних конкурсів КВВ Д.Остроух), сержанта міліції та селекціонера-початківця (аматор сценічної гри І.П.Хорунжий), колективні радіозустрічі яких пересипалися співами півнів, гомоном "фермерського подвір'я", щебетом лісових птахів, гудінням двигунів, вищанням гальм та гудінням автоклаксонів, сміхом, галасом, та "сварками" фермерських сусідок.
      Цикл мав першу назву "Веселі вечорниці", що пізніше перейшов у "Вечірній радіоклуб", який з перемінним успіхом у слухачів звучить в ефірі з Божою допомогою вже і в 3-му тисячолітті.
      Редакція також створила і повела щонеділі цикл передач під загальною назвою "Поетична світлиця".