: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

Джульєтта Якубович

народна артистка України, професор інституту культури і мистецтв ЛДПУ ім.Т.Г.Шевченка

      Творчій співочій кар'єрі я присвятила більш як 30 років. І замалим не стільки ж становить мій стаж співробітництва з Луганським радіо і телебаченням. Пригадую перші записи на радіо. Тоді ми з моїм постійним концертмейстером заслуженим артистом України Левком Ставицьким записали програму з творів світової і української класики. З вдячністю пригадую роботу з нами висококласних професіоналів - режисера Віри Іванівни Овчаренко-Івко, звукорежисера Василя Івановича Раздорського і музичного редактора Анатолія Михайловича Пащенка.
      Потім були десятки концертів і програм, переданих по радіо і показаних по Українському і Всесоюзному телебаченню; були записи в Києві для фондів національного радіо, якіі й зараз звучать в ефірі. До роботи над телевізійними та радіозаписами я завжди ставилась з великим хвилюванням і відповідальністю, бо уявляла, відчувала перед собою багатомільйонну аудиторію.
      Зараз основний час я віддаю викладацькій справі як професор вокального відділення інституту культури і мистецтв Луганського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. Пишаюсь тим, що росте гідна зміна талановитим виконавцям. Вже більше десяти моїх учнів стали лауреатами і дипломантами всеукраїнських і міжнародних фестивалів і конкурсів. Та й сам наш інститут став одним з фундаторів міжнародного фестивалю "Свято муз", участь в якому беруть студенти й молоді виконавці - інструменталісти й співаки з країн СНД, США, Мексіки та ін. Я з задоволенням відзначаю, що наше телебачення і радіо виявляють до нього постійний інтерес, знайомлять своїх слухачів і глядачів з переможцями фестивалю.
      Зараз усі ми, як і держава наша, переживаємо нелегкі часи. Важко живеться й працюється також вищій школі і творчим працівникам, розмиваються духовні цінності. Я бажаю, щоб наші телебачення і радіо не послабляли своє піклування про духовне здоров'я людей, більше пропагували справжнє мистецтво, а не його сурогати, відкривали дорогу молодим талантам, та й про ветеранів не забували.