: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Нас, молодих, багато чому навчили досвідчені монтери Петро Борисович Рєпка, Афанасій Михайлович Фастов. Ми, як мовиться, набиралися у них досвіду й працювали і в спеку, і в дощ, і в сніг. І залишилися вірними цій справі на все життя."
      По п'ятдесят і більше років трудового життя віддали нелегкій, неспокійній радійній справі також В.М.Якушев, Є.Г.Курило, інженери А.Волков, Л.М.Вризьський та інші. Саме їх силами були відроджені всі зруйновані війною, а потім і значно розширені радіовузли і вся радіомережа.
      З перших місяців після визволення було відновлене і власне Луганське міське радіо, передачі якого згодом транслювались і на прилеглі райони, а з січня 1945 року почало функціонувати і обласне мовлення. Про характер роботи радіо в той час можна судити з інформації за 1944 рік, що збереглася в обласному Державному архіві:
      "Кожен день вранці передають огляд газети "Ворошиловградская правда", а ввечері - обласні останні вісті, громадсько-політичні передачі, лекції та інформації. Випуск обласних останніх вістей - щоденний; громадсько-політичних передач - 1-2 на тиждень, двічі - лекції штабу МППО, 1 раз - лекції Будинку санпросвіти.
      В кожному випуску наводились дані про відродження народного господарства, про хід весняно-польових робіт, відбудову міського господарства, передавалась культурно-побутова інформація тощо.
      22 травня, наприклад, були передані такі матеріали:
      "Помста Ольги Ромашко" - про патріотку-колгоспницю, яка за власні кошти придбала зброю для підрозділу Радянської Армії; інформація про відбудову Кадіївського коксохімзаводу, про виконання п'ятимісячного плану вуглевидобутку гірниками обласного шахтоуправління, про нові методи розробки вугільних пластів на шахті № 1, про громадський огляд організації праці й виробництва, підготовку до збирання врожаю в Новоайдарському районі, про шкільні екзамени; лист землякам фронтовика Фоменка тощо."
      Досить часто перед мікрофоном виступали стахановці, керівні працівники. Розширювалось і місцеве мовлення.В районах були організовані 7 радіоредакцій, в тому числі - в Старобільську, Сватовому, Ровеньках, Білолуцьку і Краснодоні. А в грудні 1944 року в районах області вже працювало 12 редакцій радіомовлення.
      Разом з тим якість матеріалів, що готувались і виходили в ефір, була часто незадовільною через відсутність підготовлених і освічених працівників. Недоукомплектованими були й місцеві редакції, і обласний радіокомітет. Передачі велись з непристосованого приміщення на обладнанні, що часто-густо виходило з ладу.